Соннi-Бой

Аль Пачiно увiрвався у кiносвiт зi швидкiстю метеорита. Iз 1971-го по 1975-й вiн виконав головнi ролi у двох частинах "Хрещеного батька", "Серпiко" i "Собачому полуднi". Цi фiльми не просто мали успiх - вони стали вiхами в iсторiї кiно. З часiв Марлона Брандо i Джеймса Дiна ще нiхто не заявляв про себе так гучно.Але тодi Пачiно було вже за тридцять, i його життя навряд чи можна назвати бiдним на подiї. Актор авангардного нью-йоркського театру, вiн вiв богемне життя, перебиваючись випадковим заробiтком, щоб присвятити себе мистецтву. Його виростила нiжна, але душевно нездорова мати i її батьки, але головними вихователями стали вулицi пiвденного Бронксу, чий дух залишився з ним назавжди. Вчитель помiтив у Пачiно акторськi здiбностi i порадив вступити у знамениту нью-йоркську Вищу школу театральних мистецтв, що вирiшило його долю. Акторство стало його покликанням, а актори - його плем'ям, у часи веселi й сумнi, у жебрацтвi, розкошi i знову в жебрацтвi, у радостi й горi. "Соннi-бой" - це мемуари людини, якiй вже нема чого боятися або приховувати. Вiн щиро розповiдає про великi ролi, зiрковi дуети i важливi стосунки, а також про тонку грань мiж творчiстю i комерцiєю. Але головна тема книги - кохання i вiдданiсть. Аль Пачiно пощастило закохатися у своє ремесло, коли вiн ще не мав уявлення про його мирськi принади, i це кохання триває донинi. Ось що робить його життя визначним.